По дорозі зробили зупиночку в каньйоні висохлої річки.
Сержик на камені
Salar de Aguas Calientes Sur
Тут неймовірно гарно. Висота над рівнем моря - 4000м.
Холодно і дуже-дуже сильний вітер. Він настільки сильний, що коли я йшла як я звичайно ходжу він буквально збивав мене з ніг.
Треба було сильно напружуватись аби іти прямо.
Важко було дихати. Як Сержик сказав, здавалось що вітер здував повітря.
Біле навкруги - це знову сіль.
Я такого ніде не бачила. Це дуже гарно.
Такі різноманітні яскраві кольори - блакить води і неба, рожева земля і жовті кущики. Жаль на такому сильному вітрі довго не постоїш.
Тут були прикольні пласкі камені, лежати на них було приємно, вони були теплі і вітер не так сильно відчувався.
Вулкан і жовті рослинки
Неймовірні перламутрові хмари навколо сонця
* * *
На зворотньому шляху додому заїхали подивитись на озеро Laguna Miscanti.
Ми приїхали ввечері, вони вже майже зачинялись (тут майже всі природні памʼятки відчинені лише в певні години і зачиняються на шлагбаум).
Так що ми майже не погуляли там. Зробили лише пару фото і поїхали додому.
Laguna Miscanti
* * *
Додому приїхали на заході сонця. Гори були такого гарного кольору.
