По трошки піднімаємось на сам міст
Вид з моста. Ронда ніби висить над каньойном.
Тут видно частину стежки, якою ми піднімались знизу на міст.
Ронда нам дуже сподобалась. Вона не велика і не дуже маленька. Навіть Сержик сказав, що жаль, що ми тут зупинились лише на день.
Вулички Ронди
На обід ми пішли в тапас-бар El Lechuguita, що в перекладі означає пекінська капустка :)
Цей заклад нам порадив Херонімо (він сказав, що це його улюблений тапас-бар).
В гугл мапс теж дуже хороші відгуки. Тож ми вирішили, що треба спробувати.
Цей заклад існує з 1969 року!
El Lechuguita дуже популярна і серед туристів і серед місцевих. Чекаємо в черзі коли звільняться місця.
Чекали не дуже довго, хвилин 15. Всередині El Lechuguita зовсім невеличка. Нас посадили прям за барною стійкою
Ідея закладу - їжа подається маленькими порціями. За рахунок цього вона не дорога і можна скуштувати багато всього різного.
Для початку ми спробували (далі на фото):
- слойку з салатом із тунця (ми не знали що це буде, це була страва дня. Нам не сподобалось. Але це дуже субʼєктивно_)
- тюфтелькі в класному соусі (їх не видно, бо накриті хлібчиком)
- нут зі шматочками мʼяса (нам дуже сподобалось і ми заказали ще одну порцію :)
- бутерброд з хамоном.
На фото не видно, але ще були креветки на шпажках.
І потім ми ще дозамовили, і був дуже смачний бутерброд з котлеткою.
Здається, що їжі забагато? Так і було :)
Ми були голодні. Але в результаті так наїлись, що навіть не хотілось вечеряти.
Наш обід в тапас-барі :) Цікаво і смачно. Але, як на мій смак, дуже солоно.
Повертаємось до машини по центральній пішохідній вулиці. Тут, в одному з магазинчиків, ми купили Сержику новий пасок.
Новий пасок. А на парапетику - тістечко Palmeras, яке долетить з нам аж до Дюссельдорфу :)
Сьогодні ночуємо в готель біля аеропорту
***
22 березня Дюссельдорф зустрів нас сонечком і теплом. Неймовірно!
На обід ми купили пів-курча гриль біля нашого дому і з задоволенням зʼїли його на нашому балконі.
