Parque Natural da Ribeira dos Caldeiroes - Museu do Tabaco da Maia - Ilheu de Vila Franca
Далі їдемо в музей тютюну.
Музей розташований на території колишньої тютюнової фабрики, заснованої в 1871 році.
Фабрика припинила свою роботу в 1988 і аж до 2009 року стояла занедбана, аж до поки її не перетворили на музей.
Мені сподобалось в музеї, те як вони спробували відновити фабрику і показати всі етапи процесу перетворення тютюнового листя на цигарки.
Тютюн сушили двома способами в залежності від сорту табаку і результату, який хотіли отримати.
В обох варіантах листя підвішували над стелею.
В одному приміщенні розводили відкрите вогнище.
Таким чином тютюн швидше висихав, але мав запах диму.
В іншому варіанті нагрівали воду в трубах і сушили тютюн завдяки теплому повітрю, яке нагрівалось трубами.
Це займало більше часу, але так смак тютюну був мʼякіший і без запаху диму.
В приміщенні фабрики відновили старі робочі місця, за якими жінки вручну скручували і пакували цигарки.
А також оригінальні напів-автоматичні машини для пакування, які з часом замінили людський труд.
До речі, працювали на фабриці 12 годин - з 6 ранку до 6 вечора. А по суботах до 12 дня...
Цікаво, як люди тоді виживали з таким робочим графіком?
***
Після фабрики їдемо в містечко Vila Franca do Campo.
Звідти у нас човник до острова Vila Franca.
До відправлення човника є півгодинки і ми ідемо пити кавочку з тістечками.
Ми замовили морквʼяне і фісташкове тістечка. Це було дуже дуже смачно.
Одні з найкращих тістечок, які я їла за останні.... багато років.
Не знаю, що такого особливого в них було (точно багато всяких спецій, лимончик, кориця), але результат був супер.
Дуже смачні тістечка! Хоч і виглядають як звичайний кекс :)
А ще в цьому кафе виготовляють традиційні тістечка кейжада.
Через велике вікно можна подивитись на процес пакування.
І так острів Vila Franca.
Це окрема історія. Я дуже хотіла на ньому побувати.
Цей острів - це невеличкий вулкан, в кратері якого чистесенька океанічна вода і свій унікальний підводний світ.
Я дуже хотіла там поплавати. Але в цьому році вони заборонили там плавати....
І більш того - вони навіть перекрили основний пішохідний маршрут, так що, якщо чесно, не було особливого сенсу туди їхати.
Але я купила квитки заздалегідь і не знала про все це. Гроші за квитки вони не захотіли повертати.
Тож ми вирішили просто покататись на човнику і побачити те, що можна....
Все таки не кожен день є можливість побути в кратері вулкану, ще і в океані!
