Zavr
Перу 2023
5

День 5: 24 серпня

Паракас - Уакачіна

Хтось колись і для чогось "намалював" (а точніше вишкреб) канделябр на схилі пагорба

Хтось колись і для чогось "намалював" (а точніше вишкреб) канделябр на схилі пагорба

По дорозі до островів, оминаємо півострів Паракас. Вже тут видно багато пташок.

По дорозі до островів, оминаємо півострів Паракас. Вже тут видно багато пташок.

Пташки. Можна розгледіти пеліканів.

Пташки. Можна розгледіти пеліканів.

Підпливаємо до островів

Підпливаємо до островів

Острови маленькі, там не дозволено гуляти, тож птахів можна споглядати лише з океану.

Було дуже цікаво, хоч і пташки дуже малесенькі з такої відстані.
Бачили пінгвінів дуже далеко. А ще багато пеліканів, і інших пташок.
На іншому острові бачили багато морських левів.
Мені дуже сподобалось!

Острови вкриті багатометровим шаром гуана (те що світлого кольору). Яке дуже ціниться. Тут його добувають і продають.

Острови вкриті багатометровим шаром гуана (те що світлого кольору). Яке дуже ціниться. Тут його добувають і продають.

День 5: 24 серпня
Зграї пташок

Зграї пташок

Там вдалині на схилі можна побачити пінгвіна

Там вдалині на схилі можна побачити пінгвіна

Морські леви

Морські леви

День 5: 24 серпня

Ми повернулись на берег, в Паракас і відразу поїхали на автобусі на безкоштовну оглядову екскурсію в Національний Парк.
В парку дуже гарно. Мені було трошки сумно, що я заздалегідь не спланувала так аби ми покатались тут самостійно.
З екскурсією все було якось поспіхом, не було часу спокійно насолодитись цим місцем.

Парк великий, нас відвезли на декілька основних оглядових майданчиків. Нагадує пустелю, все навколо помаранчево-жовте.

Півострів Паракас. Океан гарний але плавати заборонено.

Півострів Паракас. Океан гарний але плавати заборонено.

На оглядовому майданчику

На оглядовому майданчику

Червоний пляж

Червоний пляж

Ящірка. Добре замаскувалась під довкілля.

Ящірка. Добре замаскувалась під довкілля.

Наш автобус серед пустелі

Наш автобус серед пустелі

Після цього ми вирушили в Уакачіну. Невеличке містечко (150 жителів + купа туристів) побудоване в оазі серед піщаних дюн.

Ми заселились в готель. На обід попили пивко і зʼїли смачний рис, з овочами, картоплею фрі і шматочками яловичини.

По дорозі в Уакачіну

По дорозі в Уакачіну

Наш готель. В Уакачіні теж на все житло завищена ціна

Наш готель. В Уакачіні теж на все житло завищена ціна

Обід

Обід

Після обіду пішли на дюну споглядати захід сонця.
Як завжди, підйом на дюну дався не просто.

Ми згадували як важко було дертися на дюну в Марокко.

Згадували, що в Марокко було гарніше, пісок там був помаранчевий і все здавалось магічним.

Тут пісок був сіруватий і дюна була не така безмежна. Тим не менш все одно було круто.

Парковка баггі. Туристи катаються на них по дюнах. Ми спочатку не захотіли, а потім було пізно....

Парковка баггі. Туристи катаються на них по дюнах. Ми спочатку не захотіли, а потім було пізно....

Сержик довго робив це фото :) Я на фоні Уакачіни. Видно що містечко розташувалось навколо оази.

Сержик довго робив це фото :) Я на фоні Уакачіни. Видно що містечко розташувалось навколо оази.

Піщаний хребет

Піщаний хребет

День 5: 24 серпня
Спускаємось в місто після заходу сонця

Спускаємось в місто після заходу сонця

На вечерю в маленькому магазинчику ми купили 2 авокадо, грісіні, чорне місцеве пиво (смачне, схоже на чеського чорного козла) і апельсиновий пиріг до чаю.

Уакачіна ввечері

Уакачіна ввечері